Життєпис |
 |
| 1892 | Народився 12 липня у Дрогобичі . Був наймолодшим з дітей Якуба Шульца, який походив з Судової Вишні, власника крамниці з тканинами у Дрогобичі на пл.Ринок 10 і Гендель-Генрієтти з дому Кухмркер, яка походила з родини дрогобицьких торгівців лісом і власників тартаку. В родині Шульців було ще двоє дітей - Ізидор та Ганя. |
|  |
| Праворуч - будинок Шульца на пл. Ринок. В глибині - вежі і костел св. Бартоломея |
Фрагмент вул. Стрийської. На першому плані - синагога |
|
| 1902 | Початок навчання у дрогобицькій Гімназії ім. Франца Йосифа І. |
| 1910 | Отримав атестат з найкращими оцінками і приміткою:"Рекомендувати до навчання в університеті". За порадою родини здає вступні іспити не на малярство, а на будівельний відділ Львівської Політехніки. У зв"язку з хворобою батька була ліквідована крамниця і родина переселилась у дім сестри Шульца Гані Гофманової по вул. Беднарській. |
| 1911 | По закінченні першого року навчання, Шульц змушений перервати науку через хворобу серця та легенів. Влітку повертається до Дрогобича, а потім лікується у Трускавці. |
| 1913 | Вертається на навчання до Львова. |
| 1914 | Здає перший Державний екзамен у Львівській Політехніці. Навчання перериває вибух Першої Світової війни. Повертається додому. |
| 1915 | Родинний будинок Шульца на пл.Ринок 10 був спалений росіянами під час воєєних дій у Дрогобичі. 23 червня у віці 69 років помирає батько Шульца, Якуб. |
| 1917 | Шульц з частиною родини виїжджає до Відня, де пробує студіювати архітектуру. Оглядає музеї та картинні галереї. Через кілька місяців усі повертаються у Дрогобич. |
| 1918 | Приєднується до групи "Kalleia", створеної молодими шанувальниками мистецтва з осередку єврейської інтелігенції Дрогобича. В цей час інтенсивно займається самоосвітою, багато читає і малює. |
| 1920 | Розпочинає працю над "Ідолопоклонною Книгою" ("Xiega balwochwalcza"). |
| 1921 | Прийнятий на випробувальний термін на роботу до державної гімназії ім. Короля Владислава Ягелли (колишньої Франса Йосифа І). Резигнує з посади у зв"язку з поганим станом здоров"я. |
| 1922 | Березень: бере участь у збірній виставці у варшавській "Zachecie".
Червень: участь у збірній виставці Тowarzystwa Przyjaciol Sztuk Pieknych (TPSP) у Львові.
Серпень: був в санаторії у Кудові (тепер територія Німеччини). |
| 1923 | Виїжджає до Варшави. За посередництвом п. Кейлін, з якою познайомився у Кудові, виконує там ряд портретів на замовлення. Кілька його робіт показано на "Виставці праць єврейських художників" у Вільні. |
| 1924 | З вересня починає працювати по контракту вчителем малювання у Гімназії ім. Короля Владислава Ягейли . |
|  |
| Будинок Шульца по вул. Флоріанській |
Станіслав Ігнаци Віткевич |
|
| 1925 | Знайомство з Ст.Віткевичем (Віткацим), який приїжджав до Дрогобича малювати портрет Едмунда Пілпля. |
| 1926 | 27 квітня перед комісією Краківської Академії Мистецтв на відмінно здає екзамен на дозвіл викладання рисунку у середніх школах.
В липні проводить якийсь час у пансіоні "Piast" в Закопанім. |
| 1927 | Помирає на сухоти Владислав Ріфф - закопаньский приятель і повірник Шульца у літературних справах. |
|  |
| В Трускавці. Посередині Бруно Шульц |
Дрогобич |
|
| 1928 | Літом в Трускавці експонується виставка рисунків, графік та олійних робіт Шульца. Його звинувачують у порнографії і вимагають закриття виставки.
31 серпня - звільняють з роботи через те, що вчасно не подав котроїсь довідки.
20 жовтня перед комісією Міністерства Освіти у Варшаві здає екзамен на дозвіл працювати вчителем у середніх школах і повертається до праці з 5 листопада. |
 |
 |
| Учні Дрогобицької ґімназії. Фото Бруно Шульца |
Урок ручної праці |
|
| 1929 | З 1-го січня починає працювати як вчитель рисунку і ручної праці. |
| 1930 | 9 січня подає прохання до Комісії в справах освіти про надання йому двох місяців відпустки у зв"язку з хворобою серця та шлунку. Отримує відмову.
В травні виставляє свої роботи в одному із залів Львівського Салону, також виставляється у Кракові на виставці єврейських художників. В час вакацій у Закопаному знайомиться з Деборою Вогель - єврейсько-польською письменницею, перекладачкою, істориком мистецтва. |
| 1931 | В краківським ТPSP показ праць Шульца, Ганни Кжетускей, Станіслава Подгурского.
23 квітня помирає мати Шульца. Він проектує надгробок родичам, який потім був знищений разом з усім жидівським цвинтарем в Дрогобичі. |
| 1932 | Отримує документ, який підтверджує можливість подальшої праці в якості вчителя. 9квітня і 3 грудня бере участь в конференції вчителів ручної праці в Стрию, де читає реферат.
В липні їде на курси підвищення кваліфікації до Живця , де знайомиться з Стефаном Шуманом, професором психології, який читає рукопис "Цинамонових крамниць" і пробує знайти для нього видавця. |
| 1933 | Весною Шульц знайомиться з Юзефою Шелінською.
У Великодню неділю їде до Варшави , де опиняється в однім товаристві з Зоф"єю Налковською, яка стає протекторкою його письменницької діяльності.
Продовжує викладати в школі ім. Адама Міцкевича у Дрогобичі.
В червні та серпні кілька разів їздить до Варшави до Зоф"ї Налковської, декілька днів проводить у її родинному домі в Гурках.
В грудні деб"ютує у "Wiadomosciach Literackich" оповіданням "Птахи", в той самий час видавництво "Roj" публікує "Цинамонові крамниці". |
|  |
| Юзефа Шелінська |
Зоф'я Налковська |
|
| 1934 | На початку січня їде до Закопаного, де зустрічається із Зоф"єю Налковською, їх роман триватиме близько чотирьох місяців.
Схвальні відгуки про "Цинамонові крамниці" Налковської, Віткевича, Тувіма та ін. В березні надрукована добра рецензія Леона Півінського у "Wiadomosciach Literackich", а в квітні - Тадеуша Брези в "Kurierze Porannym".
Перебуває тиждень у Варшаві у Налковської, де зустрічається з багатьма відомими столичними письменниками.
9 травня подає до Міністерства Освіти прохання про річну відпустку , яку планує використати для літературної праці. Надано було відпустку по стану здоров"я - з 30 серпня по 15 вересня.
В грудні їде до Варшави з Ю. Шелінською. Відновлює знайомства з Віткацим, знайомиться з Вітольдом Гомбровичем. В пресі друкуються його оповідання "Друга осінь", "Липнева ніч","Геніальна епоха". |
| 1935 | 20 січня у Львові несподівано вмирає від серцевого нападу старший брат Брунона - Ізидор. З того часу мусить фінансово допомагати сестрі Гані.
Заручини з Ю.Шелінською, спільна праця над перекладом "Процесу" Кафки.
Участь у збірній виставі у Львові разом з Фридеріком Клейнманом, Ярославою Музикою та Андрієм Пронашком.
В тижневику "Pion" друкуєтьсяч есей Віткацего "Літературна творчість Брунона Шульца, а в "Tygodniku ilustrowanym" - Інтерв"ю із Б.Шульцем.
У липні-серпні - вакації з нареченою у Закопаному.
Кандидатура "Цинамонових крамниць" висунена на нагороду "Wiadomosci Literackich".
Публікація у часописах оповідань : "Книга", "Додо", Едзьо", "Санаторій під Клепсидрою" та ін. |
| 1936 | Шульц пише до батьків Шелінської про намір взяти шлюб з їхнею донькою.Отримує позитивну відповідь.
Отримує піврічну відпустку, яку, в основному, проводить у Варшаві з нареченою у літературнім середовищі. Знайомиться з Романною Гальперн - журналісткою і шанувальницею мистецтва, яка стала адресаткою найкраще збереженої збірки його листів.
8 лютого Шульц виходить з єврейської громади Дрогобича, щоб взяти шлюб з католичкою Шелінською. Та їм не вдається узаконити їхній шлюб навіть у більш ліберальній Сілезії.
4 квітня Шульц отримує титул професора.
Видавництво "Roj" публікує переклад "Процесу" Кафки , підписаний прізвищем Шульца.
Готує до друку том "Санаторію під Клепсидрою".
2 липня складає подання до Міністерства Освіти про переведення на роботу у Варшаву, але дістає відмову.
26-29 серпня - прогулянка на кораблі з Гдині до Стокгольму.
В листопаді - австрійські видавці зацікавились "Цинамоновими крамницями".
Має намір просити дозвіл на переведення до праці у Львів. Криза у стосунках з Шелінською.
Розпочинає додатково працювати у школі ім.Є.Ожешко в Дрогобичі.
Починається постійна співпраця з "Wiadomosciami Literackimi", де Шульц рецензує новини для тижневика. Друкує ряд критичних статей, оповідання "Про себе", "Остання втеча батька", "Мертвий сезон", а також на шпальтах "Studia"- переписку з В.Гомбровичем. |
| 1937 | Березень-квітень - розрив заручин з Юзефою Шелінською.
У серпні проводить кілька днів у Варшаві у Романни Гальперн.
Хоче видати "Цинамонові крамниці " в Італії.
У видавництві "Roj" виходить "Санаторій під Клепсидрами".
Листопад - читання "Фердидурок" Гомбровича справило на нього велике враження. |
| 1938 | Січень - доповідь Шульца про "Фердидурки" у Спілці Літераторів польських у Варшаві.
Лютий - стаття Сандауєра "Школа мітологів" про творчість Шульца і Гомбровича.
Проводить тиждень у Львові, де зустрічається з Деборою Вогель, Єжи Янішем та Мар"яном Промінскім.
Кінець липня-початок серпня - виїзд в Париж через Італію.Забирає з собою понад 100 рисунків, але виставку відкрити не вдається.
Листопад - отримує Золотий Лавр Польської Академії Літератури.
На протязі року публікує оповідання "Комета", "Батьківщина", есей про "Фердидурки" . |
| 1939 | Сильна депресія через особисті негаразди, ситуацію політичну, антисемітські настрої, а також важку, нелюбу йому, праю у школі.
Йозеф Рот, перебуваючи на еміграції у Парижі, хоче почати переклад "Цинамонових крамниць" на французьку мову, але робота залишилась незакінченою.
Квітень - Еміль Зегадлович відвідує Шульца у Дрогобичі.
Зустріч з Налковською у Трускавці. Шульц читає їй текст есею про літературну критику, який потім загинув.
Остання публікація за життя Шульца - стаття " Зоф"я Налковська на тлі своєї нової повісті"(Skamander", №108-110). В анкеті "Wiadomosci Literackich" - "В майстернях польських письменників і вчених " Шульц пише про підготовану ним нову книжку , що складалась з 4 довгих оповідань.
1 вересня - фашистська Німеччина напала на Польщу.
11 вересня німецькі війська зайняли Дрогобич. Перші акції страти євреїв.
17 вересня - війська Червоної Армії ввійшли до Польщі.
24 вересня німці залишають Дрогобич, його займають радянської армії. Шульц продовжує працювати вчителем у школі. |
|  |
| Викладацький склад ґімназії. Посередині у другому ряді - Бруно Шульц |
Околиці Дрогобича |
|
| 1940 | Шульц залучений до роботи у виборчій комісії під час виборів до місцевихї Рад.
Знайомство з Анною Плоцкер та її нареченим, які виїхала з Варшави
До Борислава.
Шульц на замовлення нової влади малює пропагандистські портрети та плакати.
Вересень - на замовлення влади Шульц малює олійну картину "Визволення Західної України" . Малює в жовто-синіх кольорах, за що був арештований і пройшов допит в НКВС як український націоналіст.
Бере участь у збірній виставці художників - у Львові.
Вересень-жовтень - хвороба нирок, операція на усунення каміння в нирках, лікування у Трускавці. |
| 1941 | 22 червня напад Німеччини на СРСР.
1 липня німецькі війська повертаються до Дрогобича.Школи закриваються, Шульц втрачає роботу. Початок німецьких репресій проти євреїв. Шульц потрапляє під опіку Фелікса Ландау, який залучає його до малярських робіт - виконує стінопис у дитячій кімнаті на віллі, де мешкав Ландау і в казино гестапо.
27 листопада страчено багато євреїв у Бориславі, серед них Анна Плоцкер та її наречений, що стає страшним ударом для Шульца.
Переселення євреїв до гетто, Шульц з родиною переселені до одноповерхового бараку по вул .Столярській 18. |
| 1942 | Шульц хоче переховати свої рукописи та рисунки, для цього формує їх у кілька тек і передає особам поза гетто. Хворий, виснажений, голодний, знаходиться у глибокій депресії.
Друзі з Варшави допомогли йому виробити фальшиві арійські документи і готується його втеча з Дрогобича.
19 листопада , забезпечений фальшивими документами та грошима, намірюються втікати з Дрогобича. По дорозі до Judenratu, куди йшов по хліб, потрапляє під "дику акцію"місцевого гестапо проти євреїв. Гине на вулиці від кулі Карла Гютлера - гестапівця, противника Ландау. |
|