Бескидські струмки, 2-ий етап (2004-2005 роки)

Метою проекту було вирівнювання шансів на кращу освіту та дозвілля серед учнівської молоді периферійних районів шляхом їх підготовки до реалізації самостійних проектів у своїй місцевій громаді, залучення до даної проблеми людського та матеріального капіталу громади та інтенсифікація обміну між міськими та сільськими середовищами молоді.

Завдання проекту:

• організація тренінгів і семінарів для учнів та їхніх вчителів/опікунів зі спільного вирішення поставлених завдань та підготовки проектів;

• допомога школам та молодіжним групам у підготовці проектів, спрямованих на організацію відповідних заходів у школах своєї місцевої громади;

• пошук та надання матеріальної допомоги (мікрогрантів) на реалізацію проектів учнів;

• промоція місцевої громади через призму проекту, який реалізовуватиметься при наданні мікрогрантів.

Проект скеровувався до учнів середніх загальноосвітніх шкіл та середніх спеціальних навчальних закладів периферійних районів, які разом із своїми опікунами об’єднані у формальні чи неформальні групи і працювали або мали намір працювати задля активізації громадського життя у своїх малих місцевостях.

До проекту на конкурсній основі були залучені три молодіжні групи з Сокальського та Дрогобицького районів Львівської області, до складу яких входили опікун (вчитель, викладач або керівник групи з позашкільної установи) та 5 учнів старших класів (молодших курсів) віком від 14 до 18 років, які потім реалізовували проекти для молодших школярів. Діяльність поширювалася на периферійні райони Львівської області.

Проект складався з таких програмних елементів:

• цикл навчальних семінарів – 3 семінари (підготовчий, проміжний та заключний) для учнів та 1 семінар для педагогів. На першому семінарі учасники отримали базові навички щодо підготовки та реалізації власних проектів;

• власна робота учасників – підготовка проектів та надання матеріальних дотацій для проектів;

• реалізація проектів молодими та дорослими учасниками – моніторинг та консультації;

• презентація проекту – сторінка в Інтернеті та видання буклету.

Програму “Бескидські струмки” реалізувала громадська організація “Європейський діалог” зі Львова за фінансування Мережі громадянської дії в Україні (UCAN) при підтримці благодійного фонду „Карітас" Самбірсько-Дрогобицької Єпархії і локального бізнесу Дрогобицького та Сокальського районів.

Дітям Лаврова

До участі в проекті були залучені волонтери БФ “Карітас” Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Пропозицією щодо реалізації даного проекту зацікавилася старша група волонтерів, яка назвала себе “Міріам” (саме слово несе в собі інформацію про діяльність групи в Лаврівському інтернаті; зі старогебрейської - “зірка”, яка світить в далині, вона є уособленням добра і краси).

Метою поїздок до інтернату є змістовна організація дозвілля його вихованців, а насамперед бажання спілкуватися з ними, полюбити їх і дати відчути цю любов.

Групі вдалося зорганізувати два гуртки: “Умілі руки” та спортивний гурток. Перші поїздки мали ознайомчий характер із Лаврівськими школярами, їхнім життям, потребами, мріями, група намагалася знайти шлях до їхніх сердець, адже будучи відкинутими суспільством, їм важко входити в контакт зі “світом з-за паркану” і повірити, що хтось може ставитися до них з любов’ю.

БФ “Карітас” було закуплено канцтовари та необхідні приладдя для започаткування гуртка “Умілі руки”. Це був перший крок до реалізації проекту групою “Міріам”.

“Ми були приємно здивовані великою охотою та ентузіазмом дітей, які ще недавно були наче “колючі їжачки”. А зараз у їхніх очах загорівся цікавий вогник, руки потяглися до олівців, кольорового паперу та ножиць. Із дитячих фантазій творились дивні малюнки та аплікації. І це з радістю, зі сміхом. Просто маленьке чудо”, - ділиться група своїми враженнями від перших дружніх стосунків з “колючими їжачками”.

Відрадно, що на пропозицію малювання кольоровими фломастермами, олівцями охоче відгукнулися не тільки молодші школярі, а й старшокласники. Малювали портрети волонтерів, квіти, гори, святого Миколая, машини. Усе це робилося з космічною швидкістю і широкою усмішкою на вустах. Для них цікавим був не тільки процес малювання, а навіть процес отримування все нових і нових аркушів для роботи та кольорових олівців, яких вони ніколи не мали у своєму розпорядженні.

„Коли я приїхала до Лаврова, мене дуже вразило бажання дітей щось робити (намалювати, зробити аплікацію...). Дуже гарно було, що діти спільно дещо робили, на певний час забували про свою буденність, ставали добрішими, чогось прагнули. Також, працюючи з дітьми, я відчула, що вони своєю працею роблять щасливими і нас, волонтерів”, - розповідає Ірина Ключник.

„Їздячи до Лаврова, спілкуючись з дітьми з інтернату, я відкрила для себе істину, що ці діти більше потрібні мені, ніж я їм. Вони допомагають мені не зачерствіти серцем”, - каже опікун групи Іванка Смеречак.

„Ці діти прагнуть уваги і любові. А ще деякі з них ображені на цілий світ. З такими налагодити стосунки найважче, вони тебе просто ігнорують. Потрібен певний час, щоб вони почали тобі не те, що довіряти, а хоча б посміхатись. Сподіваюсь, що ми їм допоможемо своєю присутністю і спілкуванням”, - ділиться враженнями Іван Халак.

В Лаврів група „Міріам” почала їздити з кінця вересня кожні два тижні, а інколи й частіше. До „Міріам” входять студенти Дрогобицького державного педагогічного університету та Інституту підприємництва і перспективних технологій, а також працівники цих навчальних закладів. Інколи їм допомагають ще й волонтери із Самбора.

Головним спонсором проекту став ЗАТ „Трускавецькурорт” (головний лікар Богдан Аксентійчук), завдяки якому група змогла купити все необхідне для груткової роботи. Вагому допомогу надав також і „Карітас СДЄ”, що придбав канцелярське приладдя та спортивний інвентар для дітей з Лаврівського інтернату.

Інформація про проект

Назва проекту: „Дітям Лаврова”

Група: „Міріам”, Благодійний фонд „Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії”, вул. Чорновола, 4, м. Дрогобич Львівської області, 82100.

Склад групи: Сергій Боринець, Галина Демків, Оксана Кирилич, Ірина Ключник, Ольга Куротчин, Оксана Садова, Ірина Фаринович, Іван Халак, Наталія Шавала.

Опікун групи: Іванна Смеречак

Спонсори і партнери проекту:
• Богдан Аксентійчук, головний лікар ЗАТ „Трускавецькурорт”;
• о. Ігор Козанкевич, директор БФ „Карітас СДЄ

Професії очима дітей

Цей проект був опрацьований групою „Greenpeace” з Сокальської гімназії, яка славиться своїми традиціями. Учасники групи поставили собі за мету розширити знання учнів 6-7 класів про деякі професії свого міста.

Група „Greenpeace” вирішила діяти за таким планом:

Після участі в навчальному семінарі в Брюховичах було розроблено текст оголошення, що мало зацікавити учнів гімназії проектом „Професії очима дітей”. „Ми організували три групи учнів за такими напрямками: професія „податкового інспектора”, „друкарська справа”, „дизайнер-флорист”, - розповідають учасники групи, – розподілили між собою обов’язки так, щоб кожен відповідав за певний напрямок”.

Для набору молодших учнів у групи розробили низку тестів, які мали виявити здібності та схильності дітей, їхні інтереси. У цьому їм допомогла вчитель інформатики Н.Гуз, а кваліфікаційні тести допомогла підібрати шкільний психолог У.Калитовська.

Робота групи була цікавою, насиченою. Окрім того, реалізація проекту припала на історичний час виборів президента і помаранчевої революції. З огляду на ції події учасникам „Greenpeace” довелося частково змінювати план роботи, вносити до нього корективи.

10 листопада група провела екскурсію в Сокальську державну податкову інспекцію і ознайомила учнів з професією податківця. У грудні провели заняття у приватному магазині-салоні „Камелія” з групою „флорист-дизайнер”. Після перерви на різдвяні канікули група „Greenpeace” продовжила свою роботу і провела екскурсію в друкарню місцевої газети „Голос з-над Бугу”.

А після циклу екскурсій учасники проекту провели з учнями всіх груп заняття-тренінги для узагальнення всього побаченого і зробленого. Учні мали можливість висловити свої думки і враження від проекту, побажання на майбутнє.

Інформація про проект

Назва проекту: „Професії очима дітей”

Група: „Greenpeace”, Сокальська гімназія, вул. Шептицького, 88, м. Сокаль Сокальського району Львівської області, 80000

Склад групи: Ольга Бачинська, Наталія Кожан, Ольга Тортина, Тетяна Чайковська, Галина Шакуда

Опікун групи: Оксана Виглінська

Спонсори і партнери проекту:
Орися Багрій, власниця квіткового магазину-салону „Камелія”;
• Віктор Зіньків, начальник Сокальського відділення Червоноградської ОДПІ;
• Олег Іванчина, директор ПАФ „Білий Стік”;
• Любов Погранична, приватний підприємець, власник магазину „Любава”;
• Володимир Саганський, приватний підприємець;
• Йорген Седелхорм, директор ДП „Датський текстиль”;
• Людмила Тимчишин, директор торгового центру „Родос”;
• Микола Шевчук, директор Сокальської друкарні районного часопису „Голос з-над Бугу”

Мій кольоровий світ

Сталося так, що початок проекту співпав з Помаранчевою революцією, і проектна група підтримала учасників акцій громадянської непокори: готували і роздавали чай мітингуючим, виготовляли символіку, роздавали потребуючим теплі речі. По закінченні революційних подій підлітки повернулися до проектної роботи й організували гурток. Його відвідували діти-сироти, діти з бідних або патологічних сімей (всього 15 осіб) віком від восьми до дванадцяти років. Гурткові заняття проходили щосереди та щосуботи. Також група за допомогою спонсорів організувала свято до дня Св. Миколая.

Наступним етапом була підготовка святкової новорічної ялинки. Учасники гуртка власноруч встановили ялинку у приміщенні БФ "Карітас". Прикраси для ялинки учасники проекту та гуртківці виготовили власноруч. А ще 100 ялинкових прикрас вони передали у реабілітаційний центр "Назарет". Не забули і про день Св. Валентина - у "Карітасі" проводилися спільні святкування, і кожен отримав свою "валентинку". А на великодні канікули вже запланований виїзд в гори.

По закінченні свят групу "Ми є родина" чекала нова праця, пов'язана з налагодженням роботи театрального гуртка "Маска". Проводився відбір до гуртка, у якому могли взяти участь усі бажаючі. У цьому конкурсі кожен, хто прийшов, спробував себе у ролі декламатора, а також міг проявити інші акторські здібності і навички. Одночасно з театральним гуртком працює і художній, де діти малюють тематичні малюнки, роблять аплікації і оригамі. Важливим для роботи проекту є забезпечити обідом дітей, які не мають достатку вдома: члени групи самі готують на вихідні обіди і роздають їх дітям.

Гурток, який започаткувала група, буде тривати і надалі: він в жодному разі не обмежиться тривалістю проекту "Бескидські струмки".

Інформація про проект

Назва проекту: „Мій кольоровий світ”

Група: „Ми є родина”, Благодійний фонд „Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії”, вул. Чорновола, 4, м. Дрогобич Львівської області, 82100

Склад групи: Андрій Даців, Ольга Денека, Хриситни Лесик, Божена Михайлівська, Христина Ряпич

Опікун групи: Леся Піхота, Галина Дмитрів

Спонсори і партнери проекту:
Томаш Гайда, директор ресторану "Гетьман",
Петро Димінський, директор благодійного фонду "Галичина - сприяння", народний депутат України,
о. Ігор Козанкевич, директор БФ "Карітас" Самібрсько-Дрогобицької Єпархії,
Олег Ластов'як, ПП "Орфей",
Любов Шуригайло, директор книгарні "Навчальна книга"

Сторінку створено в рамках проекту "Бескидські струмки", що фінансується
Мережею громадянської дії в Україні (UCAN)
© ГО "Європейський діалог", 2004